За перші 40 днів війни з України емігрували 4 млн людей (з них 1,8 млн дітей), а внутрішніми переселенцями стало близько 7 млн людей (з них 2,5 млн дітей). Війна змінила потреби людей в медичній допомозі. Подекуди лікарі, а в деяких випадках і адміністративний персонал закладів охорони здоров’я, евакуювались в безпечніші куточки країни чи за кордон або боронять цілісність та суверенітет України. Все це на тлі “хронічних хвороб” нашої системи. Як наслідок - виникла низка проблем з наданням медичної допомоги населенню як в прифронтових так і в тилових громадах.
Команда Харківської експертної групи підтримки медреформиу партнерстві з Українським центром охорони здоров’я за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу провела соціологічне, правове, економічне та структурне дослідження ситуації, що склалась на другу половину 2022 року в сфері здоров’я населення на тлі триваючого військового конфлікту.
Документ містить пропозиції для органів державної влади, керівників місцевого самоврядування та медичних закладів щодо розвитку системи охорони здоров'я в воєнних та післявоєнних умовах.
Основні рекомендації
● посилення децентралізації на основі місцевого лідерства та ефективної підтримки системи органів державної влади;
● розвиток інтегрованого підходу до послуг, пов'язаних зі здоров’ям, забезпечення взаємодії між первинною та спеціалізованою медициною, освітою та різними сферами соціальних послуг;
● інтеграція даних закладів військової медицини та заключень ВЛК в загальну медичну інформаційну систему країни для підтримання безперервності надання послуг лікування та реабілітації демобілізованих громадян;
● реабілітація та психічне здоров’я як нові пріоритети фінансування з боку держави та громади;
● належна інтеграція мобільних бригад до надання доступу до медичних послуг на територіях, де відбулися значні руйнування інфраструктури та є нехватка лікарів.
● поступове розширення функцій практик сімейної медицини та посилення ролі медичних сестер для наближення фахової медичної допомоги до населення і максимального використання людського ресурсу;
● запровадження нових ролей в медичній сфері, зокрема громадських помічників/консультантів зі здоров’я (community health workers, community engagement advisors).
● розвиток інтегрованого підходу до послуг, пов’язаних зі здоров’ям, забезпечення належної взаємодії між первинною та спеціалізованою ланкою, особливо щодо пацієнтів, які мають такі хронічні захворювання як діабет, гіпертонічна хвороба, бронхіальна астма, психічні порушення, гепатит С. Налагодження раннього виявлення та профілактики хронічних захворювань, для ефективного контролю яких держава гарантує безоплатні ліки та медичну допомогу - ключовий момент для попередження передчасної інвалідизаціїта смертності від цих захворювань;
● перехід на оцінювання ефективності та якості медичної допомоги;
● фактичне скорочення наявного населення в Україні у 2022 році під впливом військових дій суттєво знижує попит на медичні послуги, що важливо враховувати при замовленні послуг;
● створення реєстру людського капіталу в охороні здоров'я, як такого, що має стратегічне значення та покликаного змінити спосіб державного регулювання лікарської діяльності та діяльності медичних практик;
● зміни у способі державного регулювання лікарської діяльності та медичної практики (впровадження реєстру лікарів та видачі лікарям індивідуальних свідоцтв на право здійснення лікарської діяльності шляхом цифрових рішень);
● запровадження активної комунікації державних інституцій (МОЗ, НСЗУ) з відповідними інституціями країн партнерів в Європі, які тимчасово прихистили українських громадян.
—---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Звіт підготовлено в рамках проєкту «Первинна та амбулаторна медична допомога громадянам України внаслідок військового конфлікту», який втілюється ГО “Агенція змін “Перспектива” за підтримки програми “Громадське здоров'я” Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.