13 липня в Чугуєві в рамках проекту за підтримки Генерального консульства Федеративної Республіки Німеччина в Донецьку (офіс Дніпро) команда Агенції змін «Перспектива» ділилася з сімейними лікарями, медичними сестрами та адміністраторами Чугуївського ЦПМСД своїм багатим досвідом рішення проблем. Тренували учасників Михайло Довгопол та Олена Решетняк.

Напрочуд цікавою була вступна дискусія щодо визначення самого поняття «проблема». Учасники озвучили чимало доволі різних варіантів дефініції. Проте медичне підґрунтя аудиторії давалося взнаки. Одна з учасниць висловилась з цього приводу досить оригінально: «Проблема – це те, що порушує психічне здоров’я людини та супроводжується соматичним розладом, порушенням сну». А як же визначають проблему самі тренери? За їх словами, проблема – це те питання, яке потребує дій, це такий стан речей, коли є різниця між тим, що ми хочемо і тим, що маємо.

<pБільш того, виявилося, проблеми – це невід’ємна складова нашого повсякденного життя. Вони нескінченні, як нескінченні зміни навколишнього світу. За влучними словами однієї з учасниць тренінгу: «Будь-який лікар – свого роду управлінець, який повинен перш за все бачити проблеми та вчасно, вміло на них реагувати».

Неймовірно цікавими були запропоновані тренерами вправи за цією темою. Спершу визначали стереотипи сприйняття. Особливо цікавими були стереотипи лікарів щодо пацієнтів. Виявляється, це може бути не лише хвора людина, яку потрібно лікувати. Як зазначила Олена Решетняк, пацієнт – це й той, хто піклується про своє здоров’я та потребує профілактичної консультації з фахівцем.

Далі аудиторія захоплено розв’язувала запропоновану головоломку. Значення виразу «out of the box thinking» було продемонстровано більш ніж наглядно. Учасники дійшли згоди, що брак коштів – це не глухий кут в медицині. Потрібно лишень поглянути на цю проблему з іншого ракурсу та справді бажати діяти, докладати зусиль.

Окрім цього, в групах відпрацьовували навички визначення та формулювання проблем. Адже саме «діагностика», правильне визначення можна вважати запорукою успішного вирішення проблеми. Познайомилися також з технікою «мозкового штурму» на прикладі типових проблем української медицини. Потім намагалися впорядкувати всі отримані ідеї та визначали першопричини названих проблем, користуючись діаграмою «рибна кістка», яка особливо припала до душі учасникам тренінгу.

Над якими ж проблемами працювали? Це були: дитяча вакцинація, профілактичні огляди та черги в медичних закладах. Виявилося, чим далі заглиблюєшся в будь-яку проблему, тим складніше стає знаходити причини, але, одночасно, й цікавіше. Якщо все-таки дійти до першопричини, знайти те, що породжує саме цю проблемну ситуацію, формування плану дій не складе великих труднощів. І далі діло буде вже лише за втіленням в життя наміченого.

Учасники та учасниці розійшлися з домашнім завданням – доопрацювати аналіз проблем. Така діяльність допоможе їм вдосконалити не лишень навички системного вирішення проблем, але й навички роботи в команді.